Актуальні наукові дослідження свідчать про те, що їжа – це не лише джерело енергії, а й потужний регулятор фізіологічних процесів. Вона може впливати на мозкову активність, адаптацію до стресу, гормональну рівновагу та імунний захист. Саме тому Нутриціологія відіграє дедалі важливішу роль у сучасній медицині, допомагаючи керувати здоров’ям та самопочуттям через науково обґрунтовані підходи до харчування.
Розуміння цього принципу закладене в основі навчальних програм Міжнародного Університету Нутриціології та Дієтології IUND®. Об’єднуючи передові наукові знання з практичними рішеннями, IUND® сприяє розвитку інтегративної медицини, формуючи новий рівень усвідомлення ролі нутрієнтів, їхнього впливу на роботу мозку, регуляцію енергетичного балансу та здатність організму адаптуватися до зовнішніх викликів. Серед актуальних напрямів досліджень у сфері Нутриціології наразі — адаптогени та ноотропи, речовини, що відкривають нові можливості для підтримки когнітивного здоров’я, боротьби з наслідками стресу та підвищення нейропластичності.
Сучасний ритм життя вимагає високої стресостійкості та витривалості, проте постійне навантаження на нервову систему без належної компенсації виснажує адаптивні резерви організму. Тут особливого значення набувають адаптогени – біологічно активні речовини, які зміцнюють адаптивні можливості організму, зменшуючи вплив стресу та підтримуючи оптимальний рівень енергії.
Наукові дослідження підтверджують, що адаптогени допомагають організму зберігати стійкість до стресу, регулюючи рівень кортизолу – гормону, який при хронічному підвищенні призводить до виснаження. Вони також оптимізують мітохондріальний метаболізм, забезпечуючи клітини стабільною енергією, та модулюють роботу гіпоталамо-гіпофізарно-наднирникової осі, що координує адаптивні механізми організму. Завдяки цьому адаптогени сприяють збереженню фізіологічного балансу та підтримці високого рівня працездатності навіть за умов підвищеного навантаження. Найвідоміші представники цієї групи включають Родіолу рожеву (Rhodiola rosea), Женьшень (Panax ginseng) та Рейші (Ganoderma lucidum). Їх активно застосовують у функціональному харчуванні для підтримки когнітивної витривалості та профілактики стрес-індукованої втоми. Родіола рожева містить біоактивні сполуки, такі як розавіни та салідрозид, які знижують рівень кортизолу, покращують увагу, пам’ять і загальну працездатність мозку, що підтверджено дослідженнями щодо її впливу на стрес-індуковану втому та когнітивну ефективність. Женьшень, завдяки вмісту гінзенозидів, модулює нейромедіаторні системи мозку, покращуючи кровообіг, стимулюючи вивільнення ацетилхоліну та дофаміну, що сприяє зниженню рівня втоми, підвищенню швидкості реакції та когнітивної продуктивності. Гриб Рейші, збагачений полісахаридами та тритерпенами, демонструє нейропротекторні властивості, оскільки зменшує оксидативний стрес та запальні процеси у мозку, що може позитивно впливати на пам’ять, емоційну стабільність і загальне самопочуття.
Дослідження, проведене в Чернівецькому національному університеті ім. Ю. Федьковича (О. В. Черняк, 2020), підтвердило позитивний вплив адаптогенів на адаптацію студентів до навчального навантаження. Зокрема, застосування елеутерококу сприяло зменшенню симптомів хронічної втоми у 73% учасників експерименту. Ефективність адаптогенів підтверджується й міжнародними дослідженнями. Так, науковці Уппсальського університету (Швеція, 2019) встановили, що Родіола рожева значно знижує рівень кортизолу в крові, що позитивно позначається на загальному самопочутті. Своєю чергою, американське дослідження під керівництвом Дж. Бреґмана (2021) засвідчило, що Ашваганда сприяє зменшенню рівня тривожності та покращенню якості сну, що позитивно впливає на когнітивну працездатність [1].
Щодо ноотропів, то це група речовин, що сприяють підтримці та оптимізації когнітивних функцій, впливаючи на нейромедіаторну активність, мозковий кровообіг і стресостійкість. Вони включають як фармакологічні препарати, так і природні сполуки, які можуть позитивно впливати на пам’ять, концентрацію та загальну працездатність мозку. Основний механізм дії ноотропів полягає у стимуляції ацетилхолінергічної передачі, що відіграє ключову роль у процесах навчання та запам’ятовування. Крім того, ноотропи мають антиоксидантний ефект, зменшуючи оксидативний стрес і захищаючи нейрони від дегенеративних змін. Важливою їхньою функцією є також оптимізація мозкового кровообігу, що покращує оксигенацію нейронів і підтримує когнітивну витривалість навіть у стані підвищеного розумового навантаження [2].
Термін «ноотропи» було вперше запропоновано у 1972 році після виявлення здатності пірацетаму покращувати пам’ять у клінічних випробуваннях. Відтоді сотні сполук було досліджено як у клінічних, так і в доклінічних експериментах. Для систематизації цих речовин запропоновано класифікацію, що поділяє їх на 19 категорій залежно від механізму(ів) дії. До таких механізмів належать взаємодія з рецепторами, ферментами, іонними каналами, факторами росту нервів, транспортерами зворотного захоплення, а також антиоксидантні, хелатоутворювальні властивості та модифікація хвороботворних процесів. До останньої групи входять малі молекули, вакцини та моноклональні антитіла, що взаємодіють з амілоїдними білками та тау-протеїнами. Сполуки з невизначеним механізмом дії класифікують за структурою (наприклад, пептиди) або походженням (натуральні продукти) [2].
Серед найбільш досліджених сполук, які можуть опосередковано впливати на когнітивну діяльність, відзначають Фосфатидилсерин, Докозагексаєнову кислоту (DHA) Омега-3, L-теанін у поєднанні з кофеїном та екстракт Гінкго білоба. Фосфатидилсерин – ключовий фосфоліпід і компонент клітинних мембран, що сприяє пластичності синапсів і може покращувати пам’ять та когнітивну витривалість, особливо у людей старшого віку. DHA складає значну частину поліненасичених жирних кислот у мозку та сітківці, відіграючи важливу роль у підтримці структурної цілісності мозку та нормального функціонування нейронів. L-теанін у комбінації з кофеїном підвищує продуктивність роботи мозку, посилюючи альфа-хвильову активність, що асоціюється з розслабленою концентрацією. Гінкго білоба містить флавоноїди та терпеноїди, які сприяють покращенню кровообігу в мозку та зменшенню оксидативного стресу, що може позитивно впливати на когнітивні функції та знижувати ризик нейродегенеративних захворювань. Дослідження показують, що екстракт Гінкго білоба може покращувати пам'ять і когнітивні здібності у людей з деменцією, особливо при використанні стандартизованої форми EGb 761, яка містить 24% флавоноїдних глікозидів та 6% терпенових лактонів [3].
Важливо, що сучасні дослідження фокусуються не лише на окремих речовинах, а й на їхніх синергічних комбінаціях, здатних посилювати позитивний вплив один одного. Зокрема, увага приділяється потенційному ефекту нутрієнтів у профілактиці нейродегенеративних захворювань, довготривалій підтримці когнітивного здоров’я та збереженню нейропластичності мозку. Вивчення цих аспектів допоможе розробити науково обґрунтовані рекомендації щодо застосування адаптогенів і ноотропів у медичній практиці та функціональному харчуванні.
Так, Нутриціологія формує новий підхід до харчування, де їжа – це не лише смак і естетика, а й наука про здоров’я та баланс. Глибоке розуміння нутрієнтів дозволяє створювати страви, які підтримують енергію, самопочуття та якість життя. Унікальний курс “Нутриціологія для HoReCa. Розуміння суті їжі” від IUND® відкриває можливість навчитися створювати такі страви, що відповідають сучасним науковим підходам до здорового харчування — Ви дізнаєтеся, як правильно збалансовувати нутритивну користь, використовувати продукти з максимальним збереженням їхньої цінності та формувати меню, що поєднує гастрономічне мистецтво та функціональність.
Джерела:
• BIOLOGICAL SCIENCES. РОЛЬ АДАПТОГЕНІВ У ВІДНОВЛЕННІ ФІЗИЧНОЇ ТА РОЗУМОВОЇ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ЛЮДИНИ / SCIENCE IN THE MODERN WORLD: INNOVATIONS AND CHALLENGES Proceedings of V International Scientific and Practical Conference Toronto, Canada. 1. – 24 с. URL: sci-conf.com.ua
• Froestl W, Muhs A, Pfeifer A. Cognitive enhancers (Nootropics). Part 1: drugs interacting with receptors. J Alzheimers Dis. 2012; URL: www.researchgate.net/publication/230657225
• Ginkgo biloba: A Leaf of Hope in the Fight against Alzheimer’s Dementia: Clinical Trial Systematic Review. URL: www.mdpi.com/2076-3921/13/6/651