Проблематика гіпертензії в дитячому віці активно вивчається в межах сучасної педіатрії, однак вразливі категорії, зокрема діти з порушеннями інтелектуального розвитку, залишаються недостатньо представленими в доказовій базі та клінічних протоколах. Потреба в адаптованих підходах до скринінгу, діагностики й довготривалого ведення цих пацієнтів визначає актуальність поглибленого міждисциплінарного аналізу.
У межах міжнародної наукової співпраці у фаховому журналі Journal of Hypertension опубліковано статтю, присвячену комплексному дослідженню гіпертензії у дітей з інтелектуальними порушеннями. Особливу вагу й цінність цьому дослідженню надає участь одразу трьох провідних лекторів IUND® у складі авторського колективу:
• Олена Няньковська, д.м.н, професорка, педіатриня, дієтологиня
• Едита Лушчкі, д.м.н, дієтологиня, психодієтологиня
• Артур Мазур, д.м.н, професор, фахівець у галузі педіатричної ендокринології та діабетології
Їхня участь у публікації такого рівня підтверджує високий рівень академічної культури, яку ми підтримуємо в IUND®: поєднання доказовості, клінічної практики та наукового мислення.
У статті розглядаються механізми підвищеного ризику гіпертензії у цієї вразливої групи, особливості діагностики, клінічні маркери та рекомендації щодо профілактики та моніторингу. Це черговий приклад того, що лектори Міжнародного Університету Нутриціології та Дієтології не лише навчають, а й активно формують сучасний науковий дискурс у міжнародному фаховому середовищі.
Огляд дослідження
Харчування дітей з інтелектуальними порушеннями (ІП) часто є незбалансованим і не відповідає потребам організму, що зумовлено низкою факторів. Серед них — сенсорна гіперчутливість, характерна, зокрема, для дітей із розладами аутистичного спектра, вибірковість харчування, труднощі з жуванням і ковтанням (дисфагія), а також залежність від доглядальників у процесі годування.
Нерідко така клінічна картина призводить до полярних наслідків: підвищеного ризику ожиріння (наприклад, у дітей із синдромом Дауна або тих, хто приймає антипсихотичні препарати), або ж — до недостатнього харчування, що особливо часто трапляється у випадках тяжких неврологічних порушень.
Серед поширених мікронутрієнтних дефіцитів у цієї категорії дітей найчастіше виявляються нестача заліза (що може призводити до анемії та погіршення когнітивних функцій), дефіцит вітаміну D (який пов’язують з уповільненням росту та ризиком розвитку остеопенії), а також низький рівень кальцію, цинку та вітамінів групи B. Особливу стурбованість викликає практика безглютенових або безказеїнових дієт при аутизмі без обґрунтованих медичних показань (таких як целіакія або харчова алергія), яка може спричинити серйозні нутритивні розлади, включно із затримкою фізичного розвитку.
У зв’язку з цим, оцінка харчового статусу має бути невід’ємною частиною клінічного спостереження за дітьми з ІП. Рекомендовано включати дієтолога до мультидисциплінарної команди фахівців, проводити регулярний скринінг нутритивного статусу (не рідше одного разу на рік), а також забезпечувати базову освіту батьків і доглядальників щодо принципів раціонального харчування.
Такий підхід дозволяє не лише своєчасно виявляти порушення, а й ефективно запобігати їх наслідкам, покращуючи якість життя дітей з особливими потребами.
Abstract
Hypertension (HTN) is a significant public health concern affecting individuals across all age groups, including those with and without disabilities. Among children and adolescents, particularly those with intellectual disabilities, the risk of HTN is heightened due to factors such as obesity, low physical activity, and comorbid conditions. Regular blood pressure (BP) monitoring is essential, considering the challenges in measurement accuracy among children with intellectual disabilities. Beyond traditional lifestyle modifications, individualized dietary interventions and structured physical activity programs play a fundamental role in HTN prevention and management. Additionally, optimizing sleep quality and addressing comorbidities are essential for improving long-term health outcomes. The updated recommendations emphasize a broader specialist involvement, including endocrinologists, nephrologists, cardiologists, and rehabilitation specialists, to ensure comprehensive care. The integration of these approaches, along with appropriate pharmacological strategies whenever necessary, is crucial for achieving health benefit. This article provides practical guidance for primary care providers, specialists, and caregivers, advocating for a collaborative, patient-centered approach to reducing cardiovascular risks and enhancing the quality of life for children with intellectual disabilities.
Для комплексного розуміння порушеної проблематики пропонуємо ознайомитись із повним текстом публікації — Hypertension in children with intellectual disabilities: a population not to be overseen