Креатин проти втоми: нутриціологічний підхід до поствірусного синдрому

Поствірусний синдром втоми (PVFS), який ВООЗ відносить до неврологічних розладів, став особливо актуальним у постпандемічну епоху. До 35% людей після перенесених вірусних інфекцій (зокрема COVID-19) відчувають тривалу виснажливу втому, знижену толерантність до навантаження, порушення сну та когнітивну "затуманеність". У центрі цієї проблеми — клітинний енергетичний дефіцит, в якому креатин може відігравати ключову роль

Цей огляд адаптовано на основі сучасної наукової публікації Ostojic et al. (2025), яка узагальнює роль креатину як потенційного метаболічного модулятора при PVFS.

Матеріал подано у прикладному форматі для практикуючих нутриціологів: з описом механізмів, доз, безпеки, реальних результатів RCT та покрокових рекомендацій. Це важливий крок до персоналізованої нутриціологічної підтримки пацієнтів, які залишаються "невидимими" після вірусу.

Що таке поствірусний синдром втоми (PVFS)?

Всесвітня організація охорони здоров’я відносить PVFS до неврологічних розладів (ICD-11 код 8E49). Ключові симптоми – стійка виснажлива втома, «brain fog», неповноцінний сон і постекзерційне погіршення стану ((post-exertional malaise, PEM - це погіршення фізичного, когнітивного або емоційного стану після навіть незначного фізичного чи розумового навантаження, яке триває від кількох годин до кількох днів або навіть тижнів.

Відмінність від CFS (Chronic Fatigue Syndrome)/ME (Myalgic Encephalomyelitis)

Хоч спостерігається їх значне перекриття зі синдромом хронічної втоми й міалгічним енцефаломієлітом, PVFS чітко прив’язаний до перенесеної вірусної інфекції. Поширеність PVFS до кінця не визначена. Після мононуклеозу, грипу чи COVID-19 тривалий занепад сил відчувають 10–35 % людей. Офіційно діагностований PVFS зустрічається значно рідше через варіабельність проявів і відсутність однозначних тестів.

Чому виникає стійка втома?

На сьогодні існує мультимодальна етіологія: імунна дисрегуляція, хронічне запалення, дисфункція осі ГГН та психосоціальні чинники формують «ідеальний шторм». Але наріжним каменем автори вважають порушення клітинної енергетики – насамперед у мітохондріях. Доволі часто виникає гіпометаболічний «режим економії» - зниження оксидації субстратів, дефіцит сфінголіпідів і підвищений оксидативний стрес поглиблюють енергетичний дефіцит, що клінічно проявляється виснаженістю навіть після незначного навантаження.

Роль креатину в патогенезі PVFSРоль креатину в патогенезі PVFS. Креатин = буфер АТФ. При PVFS фіксують зниження його вмісту у «критичних органах»: 10 % у передній поясній корі (МР-спектроскопія; 22 пацієнти vs 13 контролів), помітне зменшення у скелетному м’язі та мозку 19 хворих на long-COVID; чим нижчий рівень креатину, тим тяжчі симптоми. Аналогічні дефіцити підтверджені в 81 пацієнта після тяжкого COVID-19 (МР-C-спектроскопія) – ще один маркер порушеної біоенергетики.

Чому це важливо нутриціологу?

Креатиновий пул виснажується у тканинах з високою потребою в АТФ. Його дефіцит погіршує ресинтез енергії, посилює «енергетичний борг» і сприяє симптомам втоми та когнітивному «туману».

Проблеми діагностики й потенційні маркери

Стандартні аналізи поки що не вловлюють дефіциту креатину: вимірювання в крові й сечі недостатньо специфічне; МР-спектроскопія – дорога й недоступна методика. Відсутній валідований «профіль біомаркерів», тому скринінг поки лишається сферою досліджень.

Що це означає для практики нутриціолога вже сьогодні?

• Оцінюйте харчовий статус (особливо споживання м’яса / риби – головні дієтичні джерела креатину).


• Враховуйте клінічні маркери енергетичного дефіциту: швидка втомлюваність, непереносимість фізичного навантаження, когнітивні скарги.


• Будьте готові до нутрицевтичних стратегій (креатин-моногідрат, збалансовані білкові джерела), але зважайте на індивідуальну переносимість і ко-морбідні стани.
  

Що вже зроблено? Проведені перші RCT-пілоти (2023-2024 рр.)

→ 6-місячний прийом креатину-моногідрату 4 г/добу (12 пацієнтів із post-COVID втомою) підвищив вміст креатину в мозку та м’язах, покращив самооцінку та оцінку лікарем.
→ 3-місячна схема 4 г/добу + дихальні вправи зменшила респіраторний дискомфорт і покращила когнітивні тести (8 учасників).
→ Інтенсивні режими (16 г/добу, 6 тижнів) підвищували карнітин у мозку, силу хвату та зменшували втому.

Які дози працюють?

• 4–5 г/добу (без фази “завантаження”) протягом ≥ 12 тижнів – мінімальний клінічно активний режим для пост-COVID-фатигу.


• 8–16 г/добу короткими циклами (6–8 тиж.) можливі під наглядом фахівця, якщо потрібен швидкий підйом мозкового креатину, але дані обмежені.

В рандомізованих роботах “класичне навантаження” 20 г/добу (5–7 дн.) не використовувалось – автори побоюються осмотичних скарг і погіршення ШКТ-симптомів у чутливих хворих.

Безпека й обмеження. Побічні ефекти здебільшого мінімальні (здуття, легка діарея) і не вимагали відміни препарату. Креатин не впливав на ниркову функцію навіть при 16 г/добу, але авторам радять контролювати eGFR у пацієнтів зі зниженою початковою фільтрацією. Головні методичні слабкості: малі вибірки, різна тривалість, відсутність єдиних біомаркерів відповіді.

Практичні рекомендації для нутриціолога

Побічні ефекти мінімальні (здуття, легка діарея). Креатин не впливав на ниркову функцію (eGFR) навіть при 16 г/добу, але потрібен контроль у пацієнтів із зниженою фільтрацією.

Практичні рекомендації для нутриціолога

• Кому пропонувати? Пацієнти з доведеною поствірусною або long-COVID втомою, особливо ті, хто не переносить активні фізичні програми, має низький раціонний креатин (вегани, мало м’яса/риби) чи демонструє зниження мозкового/м’язового креатину за МР-спектроскопією.


• Як починати? 4 г креатину-моногідрату (чиста Creapure® або інший сертифікований порошок) один раз на добу з їжею.
  
• Після 4–6 тиж. оцінити: шкала втоми (FSS), тест когнітивної швидкості (SDMT) та переносимість.
  
• Якщо покращення < 15 %, можна:
  – подовжити курс до 6 міс.;
  – спробувати 6–8 г/добу або додати дихальні вправи/легку аеробіку для синергії.

З чим поєднувати? Достатній білок (≥ 1,2 г/кг) і вуглеводи для оптимальної креатинової навантажувальної здатності міоцитів. Омега-3, антиоксиданти (коензим Q10, альфа-ліпоєва кислота) – потенційні “міто-синергісти”, але доказів наразі недостатньо.

Коли припинити? Якщо через 3 міс. немає жодних суб’єктивних/об’єктивних покращень, варто згорнути курс і переоцінити інші причини втоми.

→Що ще потрібно з’ясувати?

Автори закликають до багатоцентрових RCT з ≥ 100 учасниками, чітким поділом на підтипи PVFS, стандартизованими дозами і панеллю метаболічних маркерів, аби:

• визначити “відповідальні” біомаркери і генетичні профілі;


• протестувати альтернативні форми (кре-фосфат, ефервесцентні, трансдермальні);


• оцінити довгострокову безпеку при хронічному застосуванні ≥ 12 міс.

Майбутні горизонти креатину при поствірусному синдромі втоми (PVFS) та покроковий алгоритм для нутриціологів

У завершальному розділі огляду автори виділяють низку напрямів, які визначатимуть розвиток теми у найближчі 5–10 років.

Глибинна механістика. Необхідно розкрити, як саме креатин впливає на мітохондрії, оксидативний стрес і нейро-імунну регуляцію у PVFS, аби вивести його з площини «добавки для м’язів» у ранг цілеспрямованого метаболічного модулятора.

Стратифікація пацієнтів. Дослідники прагнуть виокремити підгрупи, що відповідають на креатин, за біомаркерами, генетичними поліморфізмами чи фенотипом хвороби — сьогодні це «сліпа пляма» більшості RCT.

Синергія з немедикаментозними втручаннями. Автори пропонують тестувати креатин разом із когнітивно-поведінковою терапією, оптимізацією сну, дихальними вправами та легким фізичним навантаженням, адже такі схеми уже показали багатонадійливі результати.

Нові доставки енергії через мікробіоту. RCT STOP-FATIGUE довела, що синбіотик без креатину може підвищити концентрації креатину у мозку та покращити симптоми, відкриваючи шлях до «бактеріального» апґрейду креатинової системи.

Довгострокова безпека. Через хронічний характер PVFS потрібні річні й багаторічні дослідження, щоб виключити накопичувальні ризики і сформувати стандартизовані протоколи.

Чому нутриціологу вже сьогодні потрібен алгоритм?

Практика показує: без чіткого сценарію навіть найкраща добавка не працює, особливо у пацієнтів із полісимптомним станом, низькою активністю та частими ШКТ-скаргами. На основі огляду та поточних RCT автори пропонують поетапний підхід

1.1 До-стартова оцінка: 1. Анамнез і добова енергетична доступність — з’ясуйте, чи дефіцит калорій/білка не маскується під «втому».
2. Споживання креатину з їжею: < 1 г/добу (веганство, мінімум м’яса/риби) = потенційний кандидат.
3. Суб’єктивні шкали (FSS, Chalder), «brain fog», непереносимість вправ.
4. Базові показники: eGFR, феритин, 25-(OH)D, креатин-кіназа; за наявності — ^1H-МRS (¹H-MRS – Proton Magnetic Resonance Spectroscopy ) на мозковий чи м’язовий креатин.

1.2 Стартова стратегія

• Доза: креатин-моногідрат 4 г/добу разом з прийомом їжі, без фази «навантаження». Порошок фарм-якості (Creapure® або еквівалент).


• Тривалість: мінімум 12 тижнів; дивимося на ≥ 15 % покращення за FSS або SDMT.


• Супровід: білок 1,2–1,5 г/кг; достатня кількість вуглеводів для м’язового аптейку (аптейк - ефективне засвоєння амінокислот, особливо з білків, м’язовими клітинами для відновлення і росту); щадна фізактивність (ходьба, дихальна гімнастика).

1.3 Ескалація / модифікація

Якщо ефект < 15 % через 6 тижнів, обговоріть:

• підвищення до 6–8 г/добу;
  
• додавання омега-3 (УКТ EPA + DHA ≥ 1 г/добу) чи Q10;
  
• включення когнітивно-поведінкових технік (тайм-пейсинг, sleep-hygiene);
  
• або участь у програмі синбіотичної терапії на кшталт STOP-FATIGUE.

1.4 Моніторинг та критерії відміни

• ШКТ-переносимість, маса тіла, eGFR кожні 3 міс.


• При відсутності клінічного прогресу після 24 тижнів або появі непереносимих побічних явищ - поступове скасування й пошук альтернативних шляхів корекції енергетики (синбіотики, кофермент Q10, таргетні антиоксиданти).

Інтеграція у мультидисциплінарну схему

• Лікар-реабілітолог / фізтерапевт - дозовані аеробні й дихальні вправи, що показали синергію з креатином.


• Психотерапевт - робота з «постексерційним занепадом», страхом руху, депресивними тригерами.


• Нутриціолог - корекція раціону, контроль мікро- і макронутрієнтів, ведення харчових щоденників, підбір форм креатину.


• Лабораторія / МР-спектроскопія - за можливістю підтверджувати тканинний пул креатину до та після втручання.

Ключові висновки для практики

Креатин — перспектива, але не панацея. Перші RCT демонструють покращення втоми, когнітивних функцій і біоенергетики при 4 г/добу ≥ 12 тижнів, однак потрібні багатоцентрові випробування. Безпечно при належному контролі. Побічні явища здебільшого легкі та минущі; нирковий нагляд важливий у групі ризику. Синбіотики можуть «підштовхнути» власний креатиновий пул та будуть логічним компаньйоном у наступних протоколах. Наступний рубіж - персоналізація за біомаркерами, формами випуску й комбінаціями з психо- та фіз- реабілітацією.

Тож роль нутриціолога полягає у тому, щоб стати архітектором енергетичної підтримки: вибрати правильних кандидатів, вести їх через безпечний курс креатину, інтегрувати дієту, мікробіоту і психофізичні втручання - і, головне, постійно оцінювати реальний клінічний ефект.

Джерело: Ostojic S M, Candow D G, Tarnopolsky M A. Creatine and post-viral fatigue syndrome: an update. J Int Soc Sports Nutr 2025;22(S1):2517278. DOI 10.1080/15502783.2025.2517278.